"Друк грошей – не вихід": Голова Нацбанк знову попередив про ризики через емісію гривні

Емісійне фінансування потреб державного бюджету збільшує тиск на курс гривні та міжнародні резерви Національного банку, а також створює ризики гіперінфляції, втрати довіри до уряду та національної валюти.

Шевченко Кирилл - Финансовый клуб

Про це голова Національного банку України (НБУ) написав у колонці для ЕП.

Він нагадав, що на початку широкомасштабної війни монетизація дала змогу виграти час та забезпечити критичні потреби держави. Однак попри поступову адаптацію економіки до роботи у воєнний час, потреба в емісійному фінансуванні хронічно збільшується: Нацбанк профінансував держбюджет на 20 млрд грн у березні, по 50 млрд грн у квітні та травні, а у червні – вже 105 млрд грн.

"Емісійна" гривня дедалі більше потрапляє на валютний ринок, тисне на обмінний курс. Національний банк частково стримує тиск за рахунок валютних інтервенцій… Нацбанк продає валюту з міжнародних резервів, обсяг яких обмежений. Вичерпання міжнародних резервів призводить до погіршення курсових та інфляційних очікувань, що генерує наступний виток попиту на валюту й імпортні товари", – пояснив голова НБУ.

Шевченко наголосив, що в результаті дедалі більший обсяг гривневої ліквідності посилює попит на іноземну валюту та виведення заощаджень із фінансової системи, а також призводить до зростання цін та рівня бідності.

"Емісія НБУ не створює нових ресурсів у економіці, а лише перерозподіляє наявні через інфляційний податок. Його де-факто сплачують власники й отримувачі гривневих доходів, які зменшуються в реальному вимірі (пенсіонери, отримувачі фіксованих зарплат). І це має безпосередній вплив на рівень бідності", – вказує голова НБУ.

Водночас Шевченко зауважив, що короткострокові вигоди внаслідок високої інфляції отримують власники реальних активів, валюти, інших цінностей та експортери товарів та послуг. Однак вирішити проблеми економіки й державного бюджету такий підхід не здатен.

З метою зменшення ризиків такого сценарію голова НБУ пропонує зменшити видатки бюджету шляхом скорочення некритичних видатків, водночас підвищивши податки на споживання, імпорт, активи, ренту.

"Крім того, надважливо зараз активізувати внутрішні ринкові запозичення за рахунок підвищення ставок за гривневими ОВДП до ринкового рівня", – наголосив голова НБУ.

Він також додав, що окремим напрямком роботи для всіх представників влади є збільшення обсягів міжнародної допомоги.

Як повідомлялося, раніше Нацбанк неодноразово наголошував не необхідності підвищення дохідності за гривневими облігаціями Міністерства фінансів з метою збільшити обсяги ринкових запозичень, що дозволить зменшити обсяги купівлі військових ОВДП за рахунок емісії гривні. Однак Міністерство фінансів відмовляється підвищувати ставки за ОВДП, залишаючи їх у діапазоні 9,5-11% річних.

У підсумку Мінфін втрачає можливість залучати кошти через розміщення ОВДП – 5 липня міністерство змогло розмістити номіновані в гривні облігації всього на 128 млн грн, що є найменшою сумою з початку повномасштабного російського вторгнення.

ДОСТУП К ФИНАНСОВЫМ РЫНКАМ И АНАЛИТИКЕ В РЕЖИМЕ ОНЛАЙН
зарегистрируйтесь и получите 7 дней бесплатно
Регистрация
asd