У січні 2025 року інфляція пришвидшилася до 12,9% у річному вимірі. За оцінками НБУ, у лютому вона надалі зростала. При цьому цільовий рівень інфляції до кінця року становить 5%. Про це йдеться в повідомленні НБУ.
Пришвидшення споживчої інфляції зумовлювалося передусім дією тимчасових чинників. Такі тенденції були очікуваними та загалом відповідали прогнозу НБУ (Інфляційний звіт за січень 2025 року).
Водночас посилювався вплив фундаментальних інфляційних чинників через подальше відображення в цінах підвищених витрат підприємств на енергоресурси та оплату праці, а також збереження досить жвавого споживчого попиту.
Як наслідок, базова інфляція стрімко прискорювалася, випереджаючи прогнозні оцінки, передусім за компонентою «послуги».
За словами регулятора, інфляція зростатиме в найближчі місяці через подальший вплив гірших торішніх урожаїв та збільшення виробничих витрат підприємств.
«Водночас застосовані заходи НБУ з посилення монетарної політики обмежуватимуть фундаментальний ціновий тиск, а надходження нових урожаїв улітку загальмує зростання цін на продовольчі товари», — йдеться у повідомленні.
Завдяки заходам НБУ та поступовому вичерпанню впливу тимчасових рушіїв інфляції вона має повернутися на траєкторію сповільнення в другому півріччі та знизитися до однознакового рівня наприкінці року. На горизонті політики інфляція знизиться до цілі 5%.
Ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни.
Війна триває. Російська агресія і надалі зумовлює ризики подальшого зниження економічного потенціалу, зокрема через втрати людей, територій і виробництв. Швидкість повернення економіки до нормальних умов функціонування залежатиме від характеру й тривалості бойових дій.
Водночас геополітична невизначеність збільшилася. Це посилює ризики, спричинені російською агресією, зокрема такі:
- виникнення додаткових бюджетних потреб передусім для підтримання обороноздатності;
- подальше пошкодження інфраструктури передусім енергетичної, що обмежуватиме економічну активність і тиснутиме на ціни з боку собівартості виробництва продукції;
- поглиблення негативних міграційних тенденцій та подальше розширення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці.
Крім того, посилилися ризики менш сприятливих, ніж очікується зараз, зовнішньоекономічних тенденцій, зокрема через подальшу геополітичну поляризацію країн і відповідну фрагментацію світової торгівлі.
Однак можуть реалізовуватися і позитивні сценарії. Вони пов’язані передусім із посиленням фінансової підтримки партнерів (зокрема за рахунок використання основної суми знерухомлених російських активів) та зусиль міжнародної спільноти із забезпечення справедливого й тривалого миру для України.
Можливим є подальше пришвидшення євроінтеграційних процесів та відбудови інфраструктури, у тому числі енергетичної.
