У 2023 році очікується один з найнижчих показників темпів зростання світової економіки за кілька десятиліть – 1,9%.
Про це заявив заступник генерального секретаря ООН з економічних і соціальних питань Лі Цзюньхуа, представляючи звіт «Світовий економічний стан і перспективи, 2023».
Низка серйозних потрясінь, серед яких пандемія COVID-19, російська війна проти України, спричинені нею продовольча й енергетична кризи та надзвичайна ситуація з кліматом, підірвали світову економіку у 2022 році, вважають економічні експерти ООН.
На цьому тлі прогнозується, що зростання світового виробництва сповільниться у 2022 році з оціночних 3% до 1,9% у 2023-му, що стане одним з найнижчих темпів за останні десятиліття, сказав Цзюньхуа.
За його словами, звіт представляє похмурі невизначені економічні перспективи на найближчу перспективу.
У 2024 році прогнозується помірне зростання світової економіки – до 2,7%, оскільки деякі негативні чинники, як вважається, послабляться. Зокрема, це залежить від «перебігу та наслідків війни в Україні», пояснив заступник генсека.
Зазначається, що рецесія у 2023 році загрожує розвинутим країнам, і це впливатиме на глобальну економіку.
Так, у США зростання ВВП у 2021 році становило 5,7%, у 2022 р. – 1,8%, у 2023 р. очікується на рівні 0,4%, у 2024 р. – 1,7%. У Євросоюзі: у 2021-му – 5,3%, 2022 р. – 3,3%, 2023 р. – 0,2%, 2024 р. – 1,6%.
Погіршення світових фінансових умов збільшило фіскальну та боргову уразливість країн, що розвиваються, вказують в ООН. Понад 85 відсотків центральних банків у всьому світі посилили монетарну політику та стрімко підвищили відсоткові ставки, щоб приборкати інфляційний тиск і уникнути рецесії.
Глобальна інфляція, яка досягла у 2022 році багаторічного максимуму – близько 9%, – за прогнозами, сповільниться, але й цьогоріч залишиться високою – на рівні 6,5%.
Окрім того, за даними ООН, за останні чотири роки кількість людей, які стикаються з гострою нестачею продовольства, зросла більш як удвічі, сягнувши майже 350 млн.
У доповіді також міститься заклик до урядів уникати суворої бюджетної економії, яка може придушити зростання та непропорційно вплинути на найбідніші верстви населення, а також обмежить перспективи розвитку для наступних поколінь.
Загалом заступник генсека ООН рекомендує змінити пріоритети державних видатків з метою створення робочих місць та стимулювання економіки. Це потребуватиме зміцнення систем соціального захисту, забезпечення підтримки через цільові й тимчасові субсидії, грошові виплати й знижки на комунальні послуги, а також зменшення податків на споживання та митних зборів.
