У січні Національний банк затвердив нові вимоги до банківських кредитних та депозитних договорів, а у червні переглянув їх
Національний банк переглянув затверджені у січні вимоги до банківських кредитних та депозитних договорів з метою приведення їх у відповідність з нормами закону "Про захист споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості". Про це йдеться у повідомленні регулятора.
Нові вимоги до договорів
Відповідна постанова НБУ №53 від 17 червня передбачає, що банки мають узгодити свої договори про надання споживчих кредитів з вимогами вищевказаного закону.
"Зокрема, йдеться про визначення низки важливих термінів у договорах, а також про встановлення певних вимог під час роботи з простроченою заборгованістю", – пояснюють у Нацбанку.
Визначення термінів покликане усунути неоднозначні ситуації, які можна було би трактувати на користь тієї чи іншої сторони, а також спростити для споживачів розуміння умов договорів, які вони укладають з банками.
Більш чітке визначення стосується таких термінів, як "електронна копія паперового договору", "примірник договору", "засвідчена копія", "незасвідчена копія".
Документ також передбачає, що у разі, коли кредитор або колекторська компанія фіксує за допомогою відео- або звукозаписувальних технічних засобів кожну взаємодію з боржником щодо врегулювання простроченої заборгованості, вони зобов’язані попереджати про це боржника.
Крім того, у разі відступлення права вимоги за кредитом банк зобов’язаний повідомити про це споживача протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення.
Постанова №53 набирає чинності з 14 липня.
Що передбачає закон про захист боржників від колекторів
Верховна Рада ухвалила в цілому закон "Про захист споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості" 19 березня, а президент Володимир Зеленський підписав його 12 квітня.
Ухвалений закон передбачає, що:
- нагляд за роботою колекторських компаній під час врегулювання простроченої заборгованості здійснює Національний банк. Регулятор перевірятиме додержання колекторами законодавства щодо захисту прав споживачів фінпослуг, у тому числі вимог щодо взаємодії зі споживачами під час врегулювання простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки);
- буде створений публічний реєстр колекторських компаній, в якому повинні зареєструватися усі без винятку гравці цього ринку та отримати статус колекторської компанії. Реєстр буде створений НБУ впродовж трьох місяців після набрання законом чинності;
- закон встановлює правила етичної поведінки колекторів (вводиться винятковий перелік способів дозволеної взаємодії колектора зі споживачем фінпослуг);
- банки та фінансові компанії будуть зобов’язані до підписання договору зі споживачем фінпослуг інформувати його про можливі наслідки невиконання зобов’язань. Зокрема, повідомляти про право залучати колектора. Ця інформація повинна бути передбачена у договорі та в паспорті споживчого кредиту;
- інформація про колекторську компанію, з якою працює кредитор, має розміщуватися на його сайті та в місцях надання послуг. До того ж кредитодавці зобов'язані контролювати поведінку залучених ними колекторів;
- продаж заборгованості за кредитами є можливим лише фінустановам, нагляд за якими здійснює Національний банк.
Коли була затверджена попередня редакція вимог до договорів
Постановою №7 від 22 січня 2021 року Національний банк затвердив вимоги до банківських кредитних та депозитних договорів, а також договорів про відкриття та ведення поточного рахунку.
Цей документ передбачає, що банки мають вносити у договори розширений опис послуги чи продукту за єдиними правилами.
Наприклад, у депозитному договорі мають вказуватися: дата повернення вкладу, інформація про періодичність виплати процентів та про наявність у банку права продовжити термін дії вкладу. Також має міститися інформація про наслідки невиконання або неналежного виконання банком обов’язків за договором тощо.
Стосовно договорів про споживчий кредит, то у них банки зобов’язані вказувати перелік та вартість додаткових послуг, умови, за яких можлива зміна процентної ставки чи інших платежів тощо.
Кредитний чи депозитний договір не може містити дрібного шрифту. Введені жорсткі вимоги до оформлення такого договору. Це використання шрифту чорного кольору, розміром не менше 11 кегля з міжрядковим інтервалом не менше одинарного. А також виокремлення напівжирним усіх цифрових значень – сум комісій, відшкодування, підвищених відсотків, штрафних санкцій тощо.
