У червні НБУ суттєво підвищив облікову ставку — з 10% до 25% річних.
Фахівці регулятора пояснюють, чому вслід за нею поступово зростуть ставки за депозитами, а вплив на кредитні ставки не буде критичним для позичальників.
Для банків підвищення облікової ставки означає й вищі ставки за депозитними сертифікатами та кредитами рефінансування НБУ. Дорожчі кредити рефінансування — стимул розпочати їх заміщення депозитами.
Водночас зростає і конкуренція, що спонукатиме банки пропонувати дорожчі депозити вкладникам.
Суттєвого зростання кредитних ставок для клієнтів не буде
- По-перше, банки визначають вартість кредитів, орієнтуючись на фактичну вартість фондування, яка є значно нижчою, ніж облікова ставка. Середня вартість гривневих ресурсів у великих банках наразі становить близько 4% річних у гривні. І навіть, якщо банки поступово піднімуть ставки за новими депозитами, а ми бачимо, що цей процес вже розпочався, це вплине на загальну вартість фондування досить помірно.
- По-друге, з початком війни бізнес-кредитування розвивається переважно завдяки державній підтримці. Згідно з умовами державних програм, наприклад «Дешеві кредити 5−7−9%», ставки є фіксованими для клієнтів. Тож позичальники, як і раніше, матимуть доступ до дешевих кредитів. Щодо споживчого кредитування, то ставки в цьому сегменті визначаються не обліковою ставкою, а співвідношенням пропозиції та попиту, який наразі є досить обмеженим.
- По-третє, конкуренція банків за якісних позичальників також стримуватиме зростання ставок за кредитами.
«Внаслідок підвищення НБУ облікової ставки депозити в гривні стануть привабливішим інструментом заощаджень для громадян, а кредитування розвиватиметься й надалі, але з урахуванням реалій воєнного часу», — коментують у НБУ.
