Світові центробанки, за попередніми даними, у серпні закупили 19,6 тонни золота у золотовалютні резерви.
Про це свідчать дані Всесвітньої ради по золоту (WGC), повідомляють The National News.
Центральні банки Туреччини та Узбекистану були найбільшими покупцями злитків, додавши до своїх офіційних резервів дев'ять тонн золота у серпні.
Туреччина, найбільший покупець золота цього року, збільшила загальний обсяг закупівель до 84 тонн з початку року, збільшивши свої офіційні резерви (центральний банк плюс казначейські активи) до 478 тонн, що є найвищим рівнем другого кварталу 2020 року.
Узбекистан, який додав такий же обсяг золота у червні та липні, цього року здійснив чисті закупівлі на понад 19 тонн, попри те, що розпочав 2022 рік із продажу майже 25 тонн за перші три місяці. Нині його запаси золота становлять понад 381 тонну.
Казахстан, який скоротив запаси на 11 тонн у липні, минулого місяця перейшов на нетто-купівлю, поступово збільшивши свої запаси золота на дві тонни, повідомляє WGC.
«Але оскільки точне збільшення тоннажу ще не було зареєстроване в базі даних IFS Міжнародного валютного фонду, ми вирішили виключити його з наших даних», — сказав експерт.
За даними WGC, загальні золоті запаси Катару на кінець липня становили 72 тонни, що на 16 тонн більше, ніж на початку року.
Резервний банк Індії, постійний покупець золота, цього року збільшив свої резерви приблизно на 27,2 тонни, довівши загальну кількість до 781 тонни.
Загалом невелика кількість центральних банків відповідала за переважну більшість покупок, здійснених упродовж перших шести місяців року. За даними WGC, Туреччина та Єгипет були найбільшими нетто-покупцями золота у період із січня по червень.
Нагадаємо, Банк Англії заявив, що «надрукує» фунти стерлінгів шляхом купівлі облігацій міністерства фінансів Британії, аби зупинити кризу на ринку державних облігацій.
