НБУ вже прийняв низку рішень, зокрема, підвищив норми обов‘язкового резервування сукупно на 10%, і дозволив половину від обов‘язкових резервів формувати за рахунок бенчмарк ОВДП.
Про це написала заступник Голови НБУ Катерина Рожкова.
Все це вже пожвавило внутрішній ринок, порівняно з минулим роком. Навіть дочки міжнародних банківських груп вперше з початку повномасштабного вторгнення активізувалися на цьому ринку попри декларовану ними раніше відсутність лімітів на вкладення в ОВДП.
«Підвищення норми резервування за поточними коштами населення ще на 10%, починаючи з березня 2023. І не просто підвищення. А й неможливість покривати ці екстрарезерви за рахунок ОВДП. Вони не зможуть заробляти на цих залишках нічого. Не справедливо? Ще й як справедливо», — написала вона.
На жаль, банки, керуючись короткостроковими комерційними цілями, зовсім не поспішали підвищувати ставки за депозитами після підняття ключової ставки попри багаточисельні вербальні інтервенції з боку НБУ.
В результаті маємо небезпечний для фінансової стабільності значний за обсягами «навіс» у вигляді залишків на поточних рахунках населення, який щомісяця збільшується. І не за рахунок конкуренції чи маркетингових зусиль. Скоріше всупереч відсутності будь-яких зусиль з боку банків.
Два основні чинники зростання: соціальні та інші виплати Уряду та обмеження на зняття готівки, які ввів НБУ 24 лютого минулого року.
«За умови поступової відміни обмежень, ці кошти миттєво опиняться на готівковому ринку. І, з одного боку, будуть тиснути на готівковий курс, з іншого — погіршать стан ліквідності банків», — сказала вона.
Тож розрахунок на те, що потенційні втрати доходів таки змусять банки підвищити привабливість строкових депозитів.
Зі слів Рожкової, сюрпризів з ключовою ставкою не було: ставка залишилась на рівні 25% річних, без змін. Це відповідало очікуванням експертів. Але через посилення безпекових ризиків та негативні наслідки для економіки після терористичних атак на енергетичну інфраструктуру, ми погіршили макроекономічний прогноз в частині зростання ВВП.
З позитивного в макропрогнозі — відсутність емісійного фінансування бюджетного дефіциту, починаючи з 2023 року, за умови:
— ритмічності надходження міжнародної допомоги (яка вже анонсована);
— відновлення внутрішнього боргового ринку, як це передбачено Меморандумом з МВФ.
