Національний банк з початку повномасштабного вторгнення запровадив адміністративні обмеження, щоб зберегти контрольованість валютного ринку, захистити золотовалютні резерви, запобігти непродуктивному відтоку капіталу та сприяти зниженню девальваційного тиску. Однак згодом ефективність таких обмежень послаблюється, натомість вплив на економічну активність посилюється.
Про це заявив голова НБУ Андрій Пишний за підсумками зустрічі з представниками Європейської бізнес асоціації та Американської торгової палати.
«Проведення валютної лібералізації в найближчій перспективі стає дедалі актуальнішим. Нацбанк розробляє дорожню карту послаблення валютних обмежень. Вона є одним з елементів стратегії валютно-курсової політики, яка також міститиме питання відновлення курсової гнучкості та повернення до інфляційного таргетування», — заявив голова НБУ.
За його словами, підготовка стратегії є структурним маяком нової програми розширеного фінансування з МВФ, який слід виконати до кінця червня 2023 року.
Спочатку вживатимуться заходи, спрямовані на мінімізацію множинності курсів, ослаблення обмежень щодо торговельних операцій, а також заходи щодо сприяння надходженню нових інвестицій.
Заходи, пов’язані з питаннями торговельного фінансування та валютних ризиків банків, а також послаблення обмежень щодо капітальних операцій буде запроваджено на наступних етапах лібералізації.
Пом’якшення тимчасових валютних обмежень відбуватиметься поступово і не буде прив’язуватися до конкретних дат.
«Зараз бізнес потребує „валютного кисню“ для ще більшої адаптивності та розвитку. Водночас військові ризики залишаються вагомими, а валютні ресурси — обмеженими. Ми будемо ухвалювати рішення про послаблення тих чи інших валютних обмежень з огляду на те, яку додану вартість це матиме для української економіки», — підсумував голова НБУ.
