Національний банк України підтримує збереження поточних "воєнних" ставок комісій міжнародних платіжних систем і банків за проведення безготівкових розрахунків.
Про це повідомляє Forbes Ukraine, що проаналізував наслідки підвищення таких комісій, які вимивають обігові кошти бізнесу, а також закладаються в ціну товарів.
Нещодавно представники українського бізнесу закликали міжнародні платіжні системи та банки не підвищувати під час війни комісії за безготівкові платежі, які лягають додатковим фінансовим тягарем на вітчизняних підприємців, а також підривають платоспроможність українців, котра знижується внаслідок війни. Підвищення банківських комісій негативно відіб’ється на цінах у сфері торгівлі, закладах громадського харчування, аптечній галузі та сфері послуг.
"Позицію ритейлерів зберегти чинні ставки до кінця війни поділяє, зокрема, і Нацбанк", — пише Forbes, та наводить офіційну позицію фінансового регулятора. "[Діюча ставка] interchange у 0,7% витримує баланс інтересів бізнесу та банків, — йдеться у письмовому коментарі пресслужби НБУ. – Натомість підвищення під час воєнного стану може порушити цю рівновагу".
Нацбанк, як і представники бізнесу, визнає ризик цінової дестабілізації, якщо міжнародні платіжні системи підвищать комісії за безготівкові платежі для виснаженої війною економіки України.
Як пише Forbes, бізнес досі рахує збитки від війни та не готовий платити більше за еквайринг. Однак підвищення комісій змусить бізнес підвищити ціни на товари та послуги для українців.
Йдеться про мільярди гривень додаткових доходів для банків, що ляжуть важким тягарем на споживачів і бізнес. Так, до війни у ціні кожного товару, який продається в Україні, було закладено 1,8–3% банківської комісії, а співвласник Rozetka Владислав Чечоткін розповідав у 2021 році: "На оренду 90 магазинів Rozetka, всіх складів і всіх наших офісів ми щорічно витрачаємо менше, ніж на банківську комісію". PR-директор ресторанного холдингу !FEST Тарас Маселко також прогнозує, що подорожчання банківських послуг змусить бізнес підвищувати ціни на товари та послуги.
Масштаби додаткових видатків для бізнесу та споживачів дійсно можуть вразити. Наприклад, один лише Приватбанк, який має найбільшу мережу POS-терміналів у країні, встановив нульові чи знижені комісії за еквайринг, чим заощадив українцям близько 3,5 млрд грн за останні 15 місяців. Ощадбанк також готовий відтермінувати збільшення ставок комісій, повідомив журналістам Forbes Антон Тютюн, заступник голови правління цього держбанку.
Видання нагадує, що ставки комісій регулюються меморандумом від 2021 року, але документ не передбачав важких економічних наслідків війни, яка розпочалась у 2022 році. Вже у грудні Visa та Mastercard почали підвищувати ставки interchange до майже довоєнних 1%, але Мінекономіки закликало міжнародні платіжні системи не змінювати комісії на період блекаутів.
Для запобігання підвищенню комісій, які можуть негативно відобразитися на діяльності українського бізнесу та підірвати цінову стабільність була проведена спеціальна нарада. Як пишуть журналісти Forbes, з участю НБУ, міжнародних платіжних систем, Мінекономіки, профільного комітету Верховної Ради і 10 найбільших банків відбудеться ще одне обговорення, аби не допустити зростання комісій.
Міжнародні платіжні системи Visa та MasterCard контролюють в Україні 99,4% ринку. Самі міжнародні компанії майже не потерпають від наслідків війни в нашій країні та декларують прибутки, які обчислюються мільярдами доларів США. Представники українського бізнесу закликають міжнародні платіжні системи та банки не підвищувати комісії до закінчення воєнного стану та протягом трьох місяців після його скасування. Зростання тарифів у складних умовах воєнного часу дестабілізує систему безготівкових платежів, негативно позначиться на економіці та цінах в Україні.