Спад реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України у четвертому кварталі 2022 року порівняно з аналогічним періодом минулого року становитиме 35,6% порівняно з 34,4% у третьому кварталі та 37,2% у другому кварталі.
Про це йдеться в інфляційному звіті Національного банку.Згідно з ним, у першому кварталі 2023 року економіка також скоротиться – ще на 17,5%, а відновлення розпочнеться з другого кварталу наступного року.
Зокрема, у другому кварталі воно становитиме 13,9%, у третьому – 9,2% та у четвертому – 11,3%, припускають у НБУ.
Оновлені Нацбанком оцінки динаміки ВВП для четвертого кварталу цього року та першого кварталу наступного трохи кращі, ніж у липні, коли він очікував на спад економіки в останньому кварталі цього року на 37,5% та у першому кварталі наступного року на 19%.
Водночас НБУ погіршив прогноз відновлення економіки у другому-четвертому кварталах 2023 року.
Загалом Нацбанк, як раніше і анонсував, прогнозує спад ВВП цього року на 31,5% і його зростання на 4% у 2023 році та 5,2% – у 2024 році, тоді як у липні він очікував спаду цього року на 33,4% та зростання у 2023-2024 роках відповідно на 5,5% та 4,9%.
Номінальний ВВП, згідно з документом, цього року може скоротитися до 4,75 трлн грн з 5,46 трлн грн минулого року. Однак завдяки високій інфляції (30% цього року, 20,8% – у наступному та 9,4% – у 2024 році) вже у 2023 році номінальний ВВП досягне 6,175 трлн грн, а у 2024-му – 7,35 трлн грн, прогнозує Нацбанк.
Зазначається, що базовий сценарій базується на припущеннях про початок нової програми з МВФ, проведення злагодженої монетарної та фіскальної політики, поступове нівелювання квазіфіскальних дисбалансів, зокрема в енергетичній сфері.НБУ уточнює, що в цьому сценарії передбачає повне відкриття морських портів з другого півріччя, підвищення тарифів на газ та опалення до 50% від паритету та повернення 0,4 млн біженців із 8 млн, які виїхали 2022 року.
Центробанк додає, що цей базовий помірно-оптимістичний прогноз також передбачає продовження активної міжнародної фінансової підтримки України у розмірі $28 млрд у 2023-му та $20 млрд у 2024 роках.
Найсильнішим ризиком для цього сценарію Нацбанк називає затягування війни та її ескалацію, оцінюючи його можливість від 25% до 50%. З такою ж ймовірністю Нацбанк допускає такі ризики, як посилену еміграцію та енергоризики проходження зими, а також припинення транзиту газу.
