Спад реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України у першому кварталі 2023 року сповільнився до 13,5% після падіння на 31,4% у четвертому кварталі, на 30,6% – у третьому та на 36,9% – у другому кварталі 2022 року.
Про це свідчить оцінка ВВП, оприлюднена в оновленому Інфляційному звіті Національного банку України (НБУ).
Згідно із прогнозом, з другому кварталі 2023 року Нацбанк очікує зростання ВВП на 15,9% у річному вимірі, що пояснюється низькою базою порівняння через наслідки повномасштабної війни у другому кварталі минулого року.
У третьому кварталі 2023 року Нацбанк прогнозує зростання ВВП на 3,9%, а у четвертому – на 3,7%. У підсумку зростання економіки України за підсумками всього року очікується на 2%.
"Базовий сценарій... ґрунтується на припущеннях про послідовне дотримання Україною зобов’язань нової програми співпраці з МВФ, проведення злагодженої монетарної та фіскальної політики, поступове нівелювання квазіфіскальних дисбалансів, зокрема в енергетичній сфері. Також базовий сценарій припускає відчутне зменшення безпекових ризиків із початку 2024 року, що сприятиме повноцінному розблокуванню морських портів, зниженню премії за суверенний ризик та поверненню в Україну вимушених мігрантів", – зазначається у звіті.
Ключовим ризиком для цього прогнозу залишається більш тривалий термін та інтенсивність війни, що може загальмувати економічне відновлення та погіршити інфляційні та курсові очікування.
Серед ризиків Нацбанк також вказує:
- виникнення додаткових бюджетних потреб та значних квазіфіскальних дефіцитів, зокрема в енергетичній сфері;
- ускладнення чи припинення роботи "зернового коридору", а також загострення проблем, пов'язаних з обмеженнями імпорту українського продовольства окремими європейськими країнами;
- подальше руйнування агресором інфраструктури, яке може призвести до відновлення суттєвого дефіциту електроенергії, що обмежуватиме економічну активність та експорт.
Імовірність ризику затягування війни та її ескалації Нацбанк оцінює, як і кварталом раніше, на рівні від 25% до 50%. До цього рівня також зріс ризик припинення роботи "зернового коридору", вірогідність якого Нацбанк раніше оцінював у 15-25%.
З ймовірністю 15-25% Нацбанк припускає такі ризики, як посилена еміграція та розбалансування державних фінансів (емісійне фінансування бюджету, скорочення міжнародної допомоги, заморожування тарифів на ЖКП), а також розгортання банківської кризи у провідних країнах.
Серед можливих позитивних факторів Нацбанк вказує швидку реалізацію масштабног плану відбудови України ("план Маршалла"), його ймовірність Нацбанк підвищив до 15-25%.
Як повідомлялося, у квітні Національний банк покращив прогноз економічного зростання у 2023 році з 0,3% до 2% на тлі швидкого відновлення енергетичної системи, а також м’якої фіскальної політики. Оновлений базовий сценарій передбачає прискорення економічного зростання до 4,3% у 2024 році та до 6,4% – у 2025 році.
Водночас Нацбанк суттєво покращив прогноз інфляції у 2023 році – тепер регулятор прогнозує її сповільнення до 14,8% за підсумками року, порівняно із 18,7% у попередньому прогнозі.
Нагадаємо, Національний банк у січні погіршив прогноз зростання ВВП України у 2023 році до 0,3% із 4% у попередньому прогнозі. Здебільшого це пов’язано із переглядом базового сценарію, який тепер передбачає продовження повномасштабної війни до початку 2024 року. Водночас Нацбанк покращив прогноз інфляції на 2023 рік до 18,7%. У жовтневому прогнозі цей показник очікувався на рівні 20,8%.
За даними Держстату, реальний валовий внутрішній продукт України за підсумками 2022 року через повномасштабну російську військову агресію впав на 29,1%.
