Волатильність на валютному ринку та девальваційний тиск на гривню зросли. Попит на валюту в готівковому і безготівковому сегменті суттєво переважає пропозицію, в т. ч. під впливом більшої валютної лібералізації, що закінчився Національним банком.
Про це написав голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
З його слів, це є, насамперед, відзеркаленням менших обсягів зовнішнього фінансування і відповідно стану платіжного балансу. За 7 місяців минулого року зовнішнє фінансування бюджету дорівнювало 25,3 млрд. дол., за 7 місяців поточного року — 16 млрд. дол. За першу половину минулого року малий профіцит платіжного балансу на рівні 7,8 млрд. дол., тоді як цього року — дефіцит у 2,5 млрд. дол.
Завдяки раніше накопиченим міжнародним резервам і валютним інтервенціям НБУ, темпи зниження офіційного курсу залишаються помірними і контрольованими.
Водночас, ефективний курс у рамках керованого плавання сам по собі виконує роль буфера, що захищає резерви від їх сильного «спалювання».Нагадаю, прогнозний середній офіційний курс, який закладав уряд при складанні проекту бюджету на цей рік — 40,7 грн/дол., що відповідає девальвації на 10% протягом року.
За січень-липень гривня за середнім курсом девальвувала на 6,9% проти аналогічного періоду минулого року (тоді як за планом мала б девальвувати на 5,8%).
Отже, поточні темпи зниження середнього офіційного курсу є трохи більшими за розрахункові, але відхилення не є значним.
«При оцінці курсових перспектив варто дивитися на фундаментальні показники платіжного балансу, які за оцінкою НБУ мають дещо покращитися у другій половині цього року (проти першого півріччя). З огляду на очікуване збільшення надходжень зовнішнього фінансування у серпні-грудні, напередодні початку надходжень бюджетної допомоги від США на 7,8 млрд. дол. (перший транш якого на 3,9 млрд. дол. ми вже отримали), ситуація на валютному ринку в найближчі місяці матиме більший потенціал для вирівнювання і стабілізації», — рузюмував він.
