У ІІІ кварталі банківський сектор надалі адаптувався до кризових умов. Банки підтримували роботу мережі та стрімко відновлювали діяльність відділень у звільнених регіонах. Ліквідність системи зростала завдяки подальшому припливу коштів клієнтів.
Про це йдеться у Огляді банківського сектору у ІІІ кварталі НБУ.
Вперше з початку повномасштабної війни почали збільшуватися строкові вклади у гривні, а строкові вклади в іноземній валюті відновили зростання вперше з часів коронакризи. Чистий кредитний портфель загалом скорочувався, лише в державних банках обсяг корпоративних кредитів зріс за підтримки державних програм. Очікувано зросла частка непрацюючих кредитів, найпомітніше в роздрібному сегменті. Попри значні відрахування в резерви, сектор отримав квартальний прибуток після збиткового першого півріччя. Цьому сприяло збереження операційної ефективності.
Чисті активи банків за ІІІ квартал зросли на 7.5% і перевищили довоєнний рівень. Переважно нарощувалися обсяги депозитних сертифікатів НБУ. Водночас відбулося скорочення чистого кредитного портфеля: гривневого передусім внаслідок дорезервування, валютного – більшою мірою через погашення позик.
Чисті гривневі корпоративні кредити за квартал зменшилися на 2.2%, валютні – на 10.0% у доларовому еквіваленті. Лише державні банки наростили гривневе кредитування бізнесу – на 4.3% за квартал.
Чистий роздрібний кредитний портфель скоротився за ІІІ квартал на 13.8% як за рахунок зменшення обсягів кредитування, так і через зростання резервів. Банки поступово визнають кредитні втрати внаслідок війни. Питома вага непрацюючих кредитів зросла за квартал на 3.9 в. п., з початку повномасштабного вторгнення на 7.0 в. п. – до 33.6%. Найпомітніше зросла частка непрацюючих кредитів фізичним особам. До визнання позик непрацюючими переважно призводить прострочення сплати.
Червневе підвищення облікової ставки НБУ стимулювало банки впродовж ІІІ кварталу піднімати ставки за вкладами як фізичних осіб, так і бізнесу. Разом із вартістю залучень йшли догори і ставки за кредитами. Обсяг гривневих коштів фізичних осіб збільшився на 2.7%, переважно за рахунок зростання залишків на рахунках у державних банках.
Обсяг валютних роздрібних депозитів майже не змінився. Підвищення депозитних ставок сприяло відновленню приросту строкових коштів населення, їх обсяг зріс на 2.2% вперше з початку війни.
Дозвіл НБУ купувати валюту для відкриття строкових валютних вкладів сприяв їх зростанню на 5.9% у доларовому еквіваленті. Кошти суб’єктів господарювання у гривні збільшилися за квартал на 3.7%, у валюті – зменшилися майже на 2% у доларовому еквіваленті. Кошти клієнтів домінують у зобов’язаннях банків, їхня частка становить 86.8%.
Банківський сектор за ІІІ квартал отримав 12 млрд грн прибутку. Цей прибуток дав змогу компенсувати збитки першого півріччя, тож фінансовий результат за дев’ять місяців позитивний – 7.4 млрд грн. Причиною прибутковості стало збереження високої операційної ефективності.
Процентні доходи банків надалі зростали, комісійні доходи поступово відновлюються, позитивні результати від переоцінок валюти та цінних паперів суттєво збільшили сукупний фінансовий результат. Співвідношення операційних витрат і операційного доходу (CIR) у ІІІ кварталі становило 36.5% порівняно з 44.6% у відповідному періоді минулого року.
Водночас фінустанови вимушені робити значні відрахування до резервів під збитки, спричинені війною. За ІІІ квартал відрахування в резерви під кредити становили 33.5 млрд грн, під цінні папери – 7.1 млрд грн. Визнання справжньої якості активів триватиме, тож резерви надалі зростатимуть.
Національний банк спонукає банки до виваженого підходу до оцінки кредитного ризику, проведення раціональних реструктуризацій, належної оцінки вартості заставного майна. Наступного року буде проведено оцінку якості активів банків, яка надасть можливість переконатися в коректності підходів до оцінки кредитного ризику.
Нагадаємо, Національний банк презентував проєкт концепції е-гривні як цифрових грошей Нацбанку.
