Частка непрацюючих активів у банківському секторі станом на 1 лютого становила 30,5%, що на 0,2 відсоткового пункту більше за показник станом на 1 січня.
Про це свідчать дані НБУ.
Із січня 2025 року підходи до визначення банками непрацюючих активів змінилися.
Ці зміни, як і очікувалося, не мали значного впливу на обсяг NPL з огляду на виважені підходи банків до оцінювання ризиків та хорошу якість кредитного портфеля.
Водночас ці новації сприяли підвищенню прозорості вітчизняного фінансового сектору та наблизили визначення NPL до європейського.
Так, за даними звітності банків, частка непрацюючих активів у банківському секторі станом на 1 лютого становила 30,5%, що лише на 0,2 відсоткового пункту більше за показник станом на 1 січня.
Єдина причина зростання NPL у січні – статистичний ефект від запровадження банками нових підходів.
Частка NPL майже не змінилася у державних та іноземних банках.
Натомість у приватних банках частка непрацюючих кредитів надалі скорочується.
Без урахування боргів колишніх власників АТ КБ "ПриватБанк" та старих боргів, що виникли ще до оздоровлення банківської системи під час кризи 2015–2017 років, частка непрацюючих кредитів станом на 01 лютого 2025 року становить 18,9% (25,3% у державних банках).
Серед чинників, які позитивно впливали на частку NPL, залишається подальше нарощення банками обсягів гривневих кредитів високої якості.
Частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківському секторі станом на 1 січня 2025 року скоротилася до 30,3%, або на 7,1 відсоткових пункта порівняно з показником станом на 1 січня 2024 року.
До повномасштабного вторгнення росії в Україну частка NPL в українських банках стало скорочувалася з 2018 року: з 55% до 27% станом на 1 березня 2022 року.
