АУБ про стан рейтингування в Українi

Як повiдомляє прес-служба АУБ, професiйнi учасники нацiонального фiнансового ринку занепокоєнi ситуацiєю, що склалась навколо запровадження в Українi обов'язкової системи рейтингування. Асоцiацiя українських банкiв, як виразник системних iнтересiв банкiвського спiвтовариства, також висловила свою позицiю з цього приводу.
Як вiдомо, Законом України N 3201-IV вiд 15.12.2005р. було запроваджено низку необхiдних змiн щодо вдосконалення iпотечних вiдносин та операцiй з нерухомiстю.

В той же час, Законом було запроваджено систему обов'язкового рейтингування певних видiв емiсiйних цiнних паперiв, емiтентiв та банкiв, якi обслуговують грошовi резерви страхових компанiй та недержавних пенсiйних фондiв.

Всупереч усталенiй практицi, проект зазначених вище законодавчих змiн не був погоджений iз органiзацiями професiйний учасникiв ринку, в т.ч. й АУБ, а також не пройшов необхiдне обговорення на рiвнi профiльних мiнiстерств та Уряду. Внаслiдок цього, в Українi було запроваджено обов'язкове рейтингування, яке фактично унеможливило повноцiнне функцiонування фiнансової системи. Серед головних негативних наслiдкiв необхiдно вiдмiтити:

• Система обов'язкового рейтингування була запроваджена без розробки необхiдної законодавчої бази, зокрема Закону України "Щодо нацiонального рейтингування в Українi".

• Прийнятi законодавчi змiни надають безпiдставно широкi повноваження ДКЦПФР щодо визначення уповноважених рейтингових агентств.

• Система вiдбору уповноважених рейтингових агентств не має чiтких та об'єктивних критерiїв для отримання лiцензiї на право провадження дiяльностi з рейтингування, а тому суб'єктивний фактор не тiльки не виключається, але й стає визначальним.

• Прийняття законодавчих змiн фактично узаконило iснуючу монополiю однiєї компанiї на ринку рейтингових послуг.

• Законом запроваджено обов'язкову акредитацiю мiжнародних рейтингових агентств, що є спробою адмiнiстративного тиску на незалежнi джерела iнформування iнвесторiв щодо стану фiнансового ринку в Українi.

В АУБ наголошують, що зазначенi законодавчi змiни були прийнятi незважаючи на численнi зауваження з боку професiйних учасникiв ринку про недоцiльнiсть запровадження обов'язкової системи рейтингування, а також незважаючи на розпочате Антимонопольним комiтетом України у 2005 роцi розслiдування неконкурентних дiй на ринку послуг з рейтингування. Таким чином, можна зробити висновок, що запровадження обов'язкового рейтингування, є кроком до створення нової монополiї пiд прикриттям державного регулятора, а це несе потенцiйну загрозу практично всiм професiйним учасникам ринку. В черговий раз ми стаємо свiдками коли корисливi цiлi певних груп досягаються пiд прикриттям суспiльно значимих цiлей i за рахунок порушення системних iнтересiв професiйних учасникiв ринку.

На думку АУБ, уповноваженi державнi регуляторнi органи спiльно iз органiзацiями професiйних учасникiв фiнансового ринку мають найближчого часу здiйснити наступнi заходи щодо подолання негативних наслiдкiв прийнятих законодавчих змiн:

1. Термiново приступити до розробки Закону України "Щодо нацiонального рейтингування в Українi", в якому необхiдно врахувати всi принциповi зауваження та системнi iнтереси професiйних учасникiв ринку.

2. У рамках дiяльностi КЕР при ДКЦПФР розробити нормативнi умови лiцензування дiяльностi з рейтингування. Зазначенi умови мають бути максимально прозорими, об'єктивними та вичерпними.

3. Максимально спростити механiзм акредитацiї в Українi мiжнародних рейтингових агентств.

Асоцiацiя українських банкiв впевнена, що тiльки спiльними зусиллями державних регуляторних органiв та органiзацiй професiйних учасникiв ринку можна досягти у законотворчому процесi необхiдний баланс iнтересiв держави, суспiльства та суб'єктiв iнвестицiйного бiзнесу.